ПРИДУЖАТИ, ЖАЮ, ЄШ,
Придужати, жаю, єш, гл. Быть въ силахъ, въ состояніи. Кожне звичайно бере, на себе, кілько придужа взять. Могил. у.
Словарь української мови: в 4-х тт. / За ред. Б. Грінченка. — К., 1907—1909.— Т. 3. — С. 415.
Смотреть больше слов в «Грінченку. Словарі української мови»
ПРИДУМАТИ →← ПРИДРУКУВАТИ, КУ́Ю, ЄШ,